ARS LONGA, VITA BREVIS
Я блукаю в пітьмі,
як наївне сліпе кошенятко.
Я тиняюсь дворами
у пошуках ніжності й крову.
Я так хочу додому:
побути в обіймах любові.
Я так хочу до тебе...
та марні усі ці стенання.

Я стою на морозі
і вітер - стрімкий і холодний,
мій сьогодняшній ворог,
супутник, наставник і брат.
Я могла б бути ним,
щоб летіти крізь простір і час.
В напівмареві снів
ледь торкнутися твого волосся.

Ти прекрасна, як мрія
і майже така ж недосяжна.
А я ніби дитина
шукаю у натовпі погляд.
І ти кажеш, що любиш -
я вірю і квітну від щастя.
І читаю вірші,
бо не хочу забути твій голос.

Я усе пам'ятаю:
твій посміх, твій порух, твій поступ.
І розмови, й книжки,
і легенди про учнів і мудрість.
Ти для мене - як спогад,
про те, що і я не самотня.
Ти для мене - надія,
що є до чого повертатись.

Автор: Я :shame:

Комментарии
21.10.2009 в 09:41

Keep calm & write masterpieces ©
Элвер
Ух ты!
Хороший назгуленыш, хороший.... :love:
Ты не тоскуй там, маленький.
Это опыт... и нужный опыт.
Я знаю, что сейчас тебе еще напишут много всяких умных слов... но я рада, что успела первой.
Я тебя лю.
Вот.
21.10.2009 в 09:43

Опять пурга, опять зима Придёт, метелями звеня. Уйти в бега, сойти с ума Теперь уж поздно для меня. (с) Городницкий
Ух ты...
Бедный ребенок
22.10.2009 в 09:50

Keep calm & write masterpieces ©
Маняш, только что проверила настройки. Для тебя днев должен быть ОТКРЫТ. Ответь мне, плиз, что тебе пишут, когда ты пытаешься зайти.

Расширенная форма

Редактировать

Подписаться на новые комментарии